Досвід роботи

Презентація
Презентація

Опис досвіду

Тема: «Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів»

Мета: створення умов для формування активної, творчої, самостійної, мислячої особистості та розвиток стійкого інтересу до матеріалу, що вивчається через  удосконалення системи викладання, впровадження оптимальних форм, прийомів і методів навчання.

   Головною  тенденцією розвитку сучасної освіти є переорієнтація навчально-виховного процесу на формування всебічно розвиненої особистості, створення сприятливих умов для розкриття потенційних здібностей дитини.

   Новий підхід до навчально-виховного процесу вимагає практикування нетрадиційного навчання, користування методиками, які формують активну, творчу,  мислячу особистість, її самобутність,  розвивають стійкий інтерес до знань, самостійність у пізнанні навколишнього світу.

    Найвагомішим періодом у інтелектуальному та моральному становленні особистості є молодший шкільний вік. Активність, бажання і здатність до навчання, уміння спілкуватися, співпрацювати, міркувати, обґрунтовувати свої думки закладаються в процесі навчально-пізнавальної діяльності у початкових класах. Дуже важливо, щоб діти не лише засвоїли матеріал, а й могли вільно оперувати ним, застосовувати для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення свого пізнавального досвіду. Тому   актуальною на даний час є проблема активізації пізнавальної діяльності молодших школярів. Активізація пізнавальної діяльності – це спонукання дітей у процесі формування умінь і навичок  до максимальної активності, спрямованої на свідоме засвоєння знань, розвиток навчальних інтересів, самостійності у процесі навчання та застосування набутих знань на практиці.

     Окремі аспекти проблеми висвітлені в наукових працях В.Сухомлинського, К.Ушинського, Н.Скрипченко, О.Савченко та ін. Їх дослідження показали, що тільки активна діяльність є запорукою успішного розвитку молодших школярів.

   Кожна дитина – маленький всесвіт, неповторний, особливий, талановитий. Ще Василь Сухомлинський писав, що дитина йде в школу із вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не згас. Це спонукало мене до вивчення даної проблеми.  У мене виникла необхідність створити такі умови навчально-виховного процесу, використовувати такі методи , прийоми та форми роботи , які змогли б зробити процес навчання цікавим, творчим, щоб кожна дитина повірила у свої можливості, тобто знайти шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів.

    Працюючи над вивченням даної проблеми я визначила такі завдання своєї педагогічної діяльності:

1.     Створювати атмосферу взаєморозуміння, співтворчості, позитивних емоцій, сприймаючи кожного учня як особистість.

2.     Розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати у неї творчий  потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

3.     Навчальний процес зробити цікавим, пізнавальним, розвивальним.

4.     Формувати комунікативні здібності.

5.     Розвивати пам’ять, увагу, уяву, фантазію, пізнавальний інтерес, спостережливість, творче мислення, вміння бачити незвичайне у звичайному.

6.     Заохочувати до навчальних і творчих успіхів.

7.     Урізноманітнювати навчальну та виховну діяльність.

 Шляхами реалізації цих завдань вважаю:

·        використання ігрових технологій ;

·        проведення нестандартних уроків;

·        наявність наочного матеріалу;

·        використання ІКТ;

·        використання інтерактивних прийомів та методів навчання;

·        використання передового педагогічного досвіду;

·        творча ініціатива вчителя;

·        використання цікавої пізнавальної інформації;

·        використання таких форм організації навчальної діяльності: індивідуальна, робота в парах, групах, колективна;

·        використання словесних, наочних та практичних методів навчання.

  Тому у процесі навчальної діяльності часто використовую дидактичні ігри, ігрові ситуації, сюрпризні моменти, вправи.  Гра створює піднесений настрій, допомагає зробити навчання цікавим, змістовним і творчим. Вона ж є засобом розвитку пам’яті, уваги, уяви, фантазії, кмітливості, спостережливості, творчих здібностей, мислення, комунікабельності, самостійності, ініціативи, полегшує процес засвоєння навчального матеріалу. У процесі гри формуються моральні якості дитини. Діти вчаться допомагати товаришам, зважати на думку інших, стримувати свої бажання. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективізму. Саме граючись, дитина набуває практичного досвіду роботи, виконує певні ролі, стає активною. Тобто гра сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості.

   Перед проведенням ігор з дітьми доступно викладаю сюжет, розподіляю ролі, ставлю перед дітьми пізнавальне завдання. Готуючись до заняття чітко продумую послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри.

   Надзвичайно важливими психологічними ефектами гри є зацікавленість і задоволення. Дітей спочатку приваблює поставлене завдання, труднощі, які необхідно подолати, а потім радість відкриття, подолання перешкоди. Таким чином, гра сприяє максимальній активізації навчально-пізнавальної діяльності, що є показником ефективності уроку й роботи вчителя.

   Щоб зацікавити учнів  на різних етапах уроку використовую кросворди та вікторини. Кросворд, з одного боку, збагачує урок елементами гри, а з другого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого. Вікторина – це конкурс, під час якого діти змагаються у швидкості і повноті відповідей на поставлені запитання. Ще її називають грою переможців. Ця гра сприяє розвитку кмітливості, мислення, мовлення, самостійності, спостережливості, пам’яті.

   З такою ж метою використовую на уроках загадки. Кожна загадка містить нестандартне завдання, що викликає жвавий інтерес. Водночас, загадка є засобом збагачення художньої уяви. За допомогою загадок можна створювати проблемні ситуації. 

   На власному досвіді я переконалася, що дитину спочатку потрібно навчити хотіти й любити, а вже потім – знати і вміти. Це здійснюю за допомогою нестандартних уроків. Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки максимально стимулюють пізнавальну та творчу активність, ініціативу учнів,   підвищують якість знань, виховують навички дослідницької діяльності, знімають напруження. Навчальний процес під час нестандартних уроків має багато спільного з ігровою діяльністю, тому вони подобаються дітям більше, ніж традиційні навчальні заняття. У гості до дітей приходять казкові герої. Вони приносять різні завдання, просять допомоги, одні створюють перешкоди, а інші, навпаки, допомагають. А ще дітям подобається здійснювати уявні подорожі океаном Знань, казковими містами та країнами, на День народження до Весни, у царство Чарівниці Осені, тощо. Тому для активізації пізнавальної діяльності учнів використовую різні типи нестандартних уроків: урок- подорож, урок-День народження, урок-казка, урок - гра, урок - інсценізація, урок-дослідження, урок-картинна галерея. У виборі структури таких уроків орієнтуюся на зміст та складність навчального  матеріалу, рівень підготовки класу, вікові особливості учнів.

   Так, як у молодших школярів переважає наочно-образне мислення, то важливою умовою успішного навчання на уроці є достатня кількість наочності та використання комп’ютерних технологій. Найчастіше, крім наочності, використовую мультимедійні презентації, які дозволяють представити навчальний і розвиваючий матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених інформацією, що полегшує процес сприйняття і запам’ятовування, підвищує рівень пізнавальної активності молодших школярів.

   Серед інтерактивних технологій віддаю перевагу таким методам і прийомам  як «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Добре -погано», «Так чи ні?, « Правда, що…», «Порівняння», тощо.

  Широкі можливості для формування пізнавальної діяльності молодших школярів мають уроки читання. Формування навичок читання – тривалий і складний процес, що потребує постійної уваги до занять і забезпечується, передусім, добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами ведення уроку. Тому, саме під час проведення уроків читання, використовую чистомовки, скоромовки, прислів’я, приказки, загадки, кросворди, вікторини, ребуси, анаграми.

   Постійно користуюся системою вправ для розвитку навичок швидкого читання за методикою Т.Федоренка та В. Зайцева: «Хмаринки», «Бджілки», «Розвідка», «Дощик», «Блискавка», «Вовк та заєць» та ін. Часто застосовую вправи на розширення кута зору учнів:

·        складові піраміди;

·        читання згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії посередині колонки;

·        читання сторінки, розрізаної вертикально на дві половинки, які розсуваються на певну віддаль;

·        читання слів з пропущеними буквами;

·        читання речень з пропущеними словами

   Великого значення на уроках читання надаю вправам, що розвивають виразність та інтонаційність читання. Пропоную читання текстів (окремих уривків, речень) з почуттям суму, співчуття, радості, здивування, з наслідуванням голосів героїв, відповідно до їх характерів. Для заохочення учнів до постановки запитань за змістом твору використовую «торбинку запитань», яку приносять казкові герої. Вони ж організовують конкурс на наймудріше запитання за змістом прочитаного. Велике задоволення приносить дітям інсценування казок та віршів. Під час цього дійства діти ознайомлюються з великим діапазоном людських почуттів й взаємостосунків, вчаться розрізняти добро і зло. Першокласникам подобається ходити на дні народження до літер. Дітям дається завдання запросити гостей – казкових персонажів, дітей, в іменах яких є певний звук; принести подарунки у назвах яких є певний звук; назвати тварин, які завітали на День народження. З метою активізації, під час роботи над текстом, використовую такі творчі завдання:

1.     Читання всього тексту (за завданням вчителя).

2.     Читання з передбаченням, поділ на частини, складання плану.

3.     Читання за готовим планом. Вибіркове читання.

4.     Читання, переказ.

5.     Читання «ланцюжком» по реченню, по абзацу.

6.     Читання, знаходження уривка до малюнка.

7.     Знаходження речень чи уривка, що відображає головну думку твору.

8.     Читання і знаходження речень, які стали приказками(у байках).

9.     Робота над заголовком.

10. Читання в особах.

11. Знаходження і читання питальних та окличних речень.

12. Конкурс читців віршів.

13. Тестові завдання.

   Активність учнів на уроках української мови може бути високою в тому разі, коли їхня діяльність зводиться не до самого лише слухання вчителя,  не до звичайного відтворення вивченого, а включає спостереження за мовними явищами, їх осмислення і зіставлення, застосування знань на практиці. Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую лінгвістичні казки, мовні ігри, цікаві вправи з граматики та орфографії, кросворди, ребуси, вікторини, творчі завдання. Систематична робота в період навчання першокласників письма з використанням художньо-зорових образів, мовленнєвих вправ та пальчикової  гімнастики дозволяє активізувати пізнавальну діяльність, підвищити інтерес до уроків письма і формувати графічні навички.                                                                                                                  

      Дуже важливим є стимулювання пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Адже тут головним є розвиток логічного мислення й математичного мовлення. Тому для удосконалення обчислювальних навичок намагаюся добирати цікавий і пов’язаний із життям матеріал, а саме:

·        дидактичні та сюжетні ігри;

·        задачі-вірші;

·        задачі-жарти;

·        логічні задачі;

·        ребуси;

·        ігрові та цікаві вправи;

·        хвилинки-цікавинки.

       Усі ці  нестандартні завдання передбачають оригінальне розв’язування, вибір раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від кожного учня вищого ступеня активності, гнучкості мислення.                

       Щоб зацікавити учнів під час уроків природознавства використовую казки природничого змісту, хвилинки-цікавинки, загадки, кросворди, ребуси, ігрові ситуації, екскурсії. Під час екскурсій діти спостерігають за природою своєї місцевості, перевіряють народні прикмети щодо визначення погоди, збирають природний матеріал. Підсумком такої діяльності є написання творчих робіт з української мови та створення художніх образів на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання.

        Значну увагу приділяю практичній діяльності учнів на уроці. Проводячи досліди, виконуючи будь-які практичні завдання,  діти самостійно дізнаються про особливості світу природи.

       Не менш важливою є активізація пізнавального інтересу учнів та залучення їх до творчої діяльності на уроках образотворчого мистецтва. У процесі створення художніх образів в дитини формується естетичне сприйняття, художній смак, розвивається спостережливість, уява, фантазія, пам’ять, творчі здібності. Дитячий малюнок, процес малювання – частинка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір образи навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, отримуючи насолоду від неї. Образотворча діяльність дає можливість передати емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Тому уроки образотворчого мистецтва намагаюсь проводити так, щоб вони стали для дітей радісним відкриттям прекрасного. Важливим фактором активізації практичної діяльності учнів на  уроці я вважаю створення  позитивної емоційної атмосфери. Для цього використовую музичні твори. Це буває просто приємна і спокійна музика, яка знімає напруження, або музика, яка спрямована на розкриття певної теми. Активізації пізнавального інтересу учнів сприяє використання літературних творів, мультимедійних презентацій, загадок, кросвордів, анаграм, дидактичних ігор, ігрових та казкових моментів, нестандартних технік малювання. Дітям дуже подобається виконувати роботи у таких нетрадиційних техніках: монотипія, штампування, плямографія, ниткографія, малювання ватними паличками, пальцем, долонькою, квачиком з поролону, свічкою або восковими олівцями, зібганим папером. Використання нетрадиційних технік малювання пробуджує інтерес до самостійної творчості, до експерименту, допомагає звільнитись від комплексу «я не вмію», «в мене не вийде», «не схоже»,  додає впевненості.

     Найчастіше використовую такі дидактичні ігри як «Палітра осені», «Неправильний малюнок», «Веселка», «Художник-чарівник», «Домалюй предмет», «Чарівна торбинка» та ін.

    Налаштовуючи учнів на вивчення тієї чи іншої теми, звертаюся до їх життєвого досвіду, до знань, набутих на попередніх уроках, використовую інтерактивні методи «Асоціативний кущ», «Так чи ні?» , а на підсумковому етапі уроку - «Мікрофон». У кінці уроку діти презентують свої роботи.

Протягом 3-х років я керую гуртком «Виготовлення сувенірів». Заняття в гуртку допомагають дітям розумно і цікаво проводити час, розвивають творчі здібності, допитливість. Це також крок до активізації пізнавальної діяльності.

 Отже, у кожній дитині закладені певні здібності, але потрібно знайти найефективніші шляхи для їх розвитку. Саме  використання різноманітних форм, прийомів та методів сприяє  всебічному  розвитку дитини та  інтересу до навчання.